Я донечка слов’янського народу,
В мені – основа всіх основ,
Вся сутність Духу кожного народу
В мені – основа всіх основ,
Вся сутність Духу кожного народу
з родоводу –
Їх всіх Могутність, Слава і Любов!
Христина Сокольонок
Присвячується
Землі, де грає бандура
Землі, де танцюють Гопак
Землі, де співають «Ніч яка місячна…», випромінюючі Гармонію Мужності та Жіночності народу, що в національному костюмі має свої сакральні перлини: у дівочому – віночок з великою кількістю різнокольорових стрічок, а у чоловічому – шаровари
Землі, де грає бандура
Землі, де танцюють Гопак
Землі, де співають «Ніч яка місячна…», випромінюючі Гармонію Мужності та Жіночності народу, що в національному костюмі має свої сакральні перлини: у дівочому – віночок з великою кількістю різнокольорових стрічок, а у чоловічому – шаровари
Україно, рідна, мила!
Ти співоча, ти вродлива!
Душу маєш ніжну, щирість,
Ніжність є в тобі і милість.
Є й прихована краса
що дівоча та коса
Є лани широкополі, і садочки, і гаї,
Ще і ріки, і стави.
Є Таврійський степ і море,
Простір – хоч куди поглянь…
А на небі і землі
Шлях Чумацький навкруги –
З неба він на землю сходить
Чумаків за сіллю водить.
І повітря тут прозоре,
Чистотою надиха,
соловейками щебече,
Душу в Небо підійма!
Україно, дівчинонько!
Ти висока і струнка!
Ти велична і проста!
Ти бувала вередлива,
але серцем не спесива.
Мала різні ти часи –
І величні і скрутні.
Всі народи, що жили
На просторах цій землі,
Кожен свій зробили внесок,
Слід залишили в Тобі.
Слід історії, культури,
Всіх досягнень і надбань,
Всіх найкращих сподівань.
Скіфи, половці, сармати,
Сини Давньої Русі,
І всі ті, що нападали,
Але цим лише зміцняли
Дух етнічної землі.
Козаченьки твої браві
славним воїнством були
Землю рідну захищали
І пороги, береги.
Та спливли, пробігли літа,
Промайнули ті роки,
Що в агресії і в крові,
Що підступні і лихі.
Де у лестощах пихатих
Гублять душі слуги тьми –
Жадність, заздрість, примхи тіла,
неповага до Землі.
Де самі ми всі для себе
Самі люті вороги!
Де під маскою чужою
лицемірства і ганьби
Ми забули все у світі,
Навіть хто ми, ч’ї брати.
Ще й вивчаючи чуже
Зацурали ми своє!
Гей, слов’янські всі народи,
І народи всій Землі!
Досить вам страждань і болю,
Досить благ собі-собі…
Інший час вже на порозі,
Інший вимір і Світи,
Де від кожного народу
Потребують Чистоти –
Щоб Душа і Дух, і тіло
Вже звільнились назавжди
Від агресії і злоби,
Від хабарництва, брехні.
А тепер прийшла година -
Пробудіть в собі Творця,
Пробудіться для Життя!
Для Життя де Світло сяє,
Для життя де Радість є!
Для життя де Дух Вітає
Всіх, хто в Новий Світ іде.
Для Життя, де ми усі
З Духом рідної землі
Один одне поважаєм
Блага іншим всім Бажаєм –
Всім народам на Землі,
Що Єднаються в Творці!
Ти співоча, ти вродлива!
Душу маєш ніжну, щирість,
Ніжність є в тобі і милість.
Є й прихована краса
що дівоча та коса
Є лани широкополі, і садочки, і гаї,
Ще і ріки, і стави.
Є Таврійський степ і море,
Простір – хоч куди поглянь…
А на небі і землі
Шлях Чумацький навкруги –
З неба він на землю сходить
Чумаків за сіллю водить.
І повітря тут прозоре,
Чистотою надиха,
соловейками щебече,
Душу в Небо підійма!
Україно, дівчинонько!
Ти висока і струнка!
Ти велична і проста!
Ти бувала вередлива,
але серцем не спесива.
Мала різні ти часи –
І величні і скрутні.
Всі народи, що жили
На просторах цій землі,
Кожен свій зробили внесок,
Слід залишили в Тобі.
Слід історії, культури,
Всіх досягнень і надбань,
Всіх найкращих сподівань.
Скіфи, половці, сармати,
Сини Давньої Русі,
І всі ті, що нападали,
Але цим лише зміцняли
Дух етнічної землі.
Козаченьки твої браві
славним воїнством були
Землю рідну захищали
І пороги, береги.
Та спливли, пробігли літа,
Промайнули ті роки,
Що в агресії і в крові,
Що підступні і лихі.
Де у лестощах пихатих
Гублять душі слуги тьми –
Жадність, заздрість, примхи тіла,
неповага до Землі.
Де самі ми всі для себе
Самі люті вороги!
Де під маскою чужою
лицемірства і ганьби
Ми забули все у світі,
Навіть хто ми, ч’ї брати.
Ще й вивчаючи чуже
Зацурали ми своє!
Гей, слов’янські всі народи,
І народи всій Землі!
Досить вам страждань і болю,
Досить благ собі-собі…
Інший час вже на порозі,
Інший вимір і Світи,
Де від кожного народу
Потребують Чистоти –
Щоб Душа і Дух, і тіло
Вже звільнились назавжди
Від агресії і злоби,
Від хабарництва, брехні.
А тепер прийшла година -
Пробудіть в собі Творця,
Пробудіться для Життя!
Для Життя де Світло сяє,
Для життя де Радість є!
Для життя де Дух Вітає
Всіх, хто в Новий Світ іде.
Для Життя, де ми усі
З Духом рідної землі
Один одне поважаєм
Блага іншим всім Бажаєм –
Всім народам на Землі,
Що Єднаються в Творці!
2015 р.

0 коммент.:
Отправить комментарий